Чехи Житомирщини: як довести чеське походження для статусу краяна

Якщо у вашій родині з Крошні, Високого, Малої Зубівщини чи Малинівки казали «ми чехи», це може бути не лише спогадом. Чехія визнає нащадків чеських переселенців своїми співвітчизниками — краянами — і дає їм спрощений шлях до постійного проживання. Але спочатку походження треба довести документами. Розповідаємо, де їх шукати і як читати.

Звідки на Житомирщині чехи

Перші чеські родини приїхали на Волинь і Житомирщину в 1860–1880-х роках: після скасування кріпацтва в Російській імперії переселенцям давали землю і пільги. Так з’явилися Крошня під Житомиром, Високе, Мала Зубівщина (1871), Малинівка, Околок та десятки менших поселень. У 1925 році в Україні працювало 19 чеських шкіл, до 1937-го — чеські газети й театри; потім усе національне було заборонено, а частину чехів репресовано.

Після війни, у 1947 році, до Чехословаччини виїхали переважно волинські чехи з територій, що до 1939-го належали Польщі. Житомирські чехи здебільшого залишилися — тому саме тут збереглася найбільша чеська спільнота України. У 1991–1993 роках Чехія вивезла близько 1 700 чехів із забруднених після Чорнобиля сіл, зокрема з Малої Зубівщини й Малинівки. За переписом 2001 року чехами назвалися 5 917 жителів України, а за оцінками чеського МЗС людей із чеським корінням — близько 10 тисяч. З 2015 року чеський уряд знову переселяє краянів з України — до 2018-го переїхало понад 1 100 осіб.

Що дає статус краяна

Підтвердження про приналежність до чеської земляцької спільноти видає МЗС Чехії через посольство Чехії в Києві (жителі західних областей — через генконсульство у Львові). Воно безкоштовне, але подача — лише особиста, зі співбесідою. З ним можна подаватися на постійне проживання в Чехії без вимоги попередньо там жити, отримати шенгенську візу до п’яти років, а дружина чи чоловік і неповнолітні діти можуть подати заяву на постійне проживання разом із краяном. Детально про пакет документів і програму допомоги переселенцям — на сторінці документи для краянів.

Які документи доводять походження

Посольство дивиться на офіційні документи, де зафіксовано чеську національність вашу або ваших предків. На практиці це:

• Свідоцтва про народження радянського зразка. У них є графа «національність» батьків. Якщо у вашому свідоцтві чи у свідоцтві мами записано «чех» або «чешка» — це головний доказ.
• Свідоцтва про шлюб предків — у старих бланках теж є національність, а ще вони пов’язують дівоче прізвище бабусі з прізвищем у наступному поколінні.
• Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану. Коли свідоцтво втрачено або сучасне (без національності), повний витяг з актового запису зберігає дані старого запису, зокрема національність батьків.
• Архівні довідки з Державного архіву Житомирської області: метричні книги костелів, книги ЗАГС до 1930-х, списки колоністів. Їх видають особисто заявнику чи родичам — цю частину шляху проходите ви самі, а ми підкажемо, що саме просити.
• Непрямі докази: чеське прізвище, свідоцтва про смерть з національністю, старі паспорти, документи про репресії й реабілітацію, членство в краянській спільноті (у Житомирі — Житомирська спілка волинських чехів).

Типові проблеми

У сучасному свідоцтві немає національності

Українські свідоцтва після 1990-х її не містять. Виручають документи старших поколінь і витяг з ДРАЦС, у якому національність перенесено зі старого актового запису. Повторне свідоцтво або витяг отримуємо по всій Україні без вашого приїзду.

Прізвище змінювалося тричі

Novák у метричній книзі костелу, Новак у радянському свідоцтві, Новаков у паспорті — звична історія. Перекладач показує ланцюжок, а розриви закривають свідоцтва про шлюб, витяг про дошлюбне прізвище чи свідоцтво про зміну імені.

У батька записано «українець», хоча мати чешка

У радянські часи дітям часто записували національність батька. Доводьте лінію матері: її свідоцтво про народження з національністю її батьків і ваше свідоцтво, де вона вказана матір’ю.

Документи предків в окупації або згоріли

Актові записи зберігаються не лише в тому РАЦС, де їх складали: повторне свідоцтво чи витяг видає будь-який відділ ДРАЦС України, якщо запис є в реєстрі. Якщо записів 1920–1940-х немає в реєстрі, залишається архів.

Переклад: що вимагає посольство

До оригіналів додають засвідчені копії з офіційним перекладом чеською. Для українських документів апостиль не потрібен — між країнами діє договір про правову допомогу, і генконсульство у Львові прямо пише, що достатньо нотаріального засвідчення. Автобіографія, родовід і заява про контакти з чеським середовищем теж подаються чеською: напишіть їх українською — перекладемо. Для наступного кроку, дозволу на постійне проживання, знадобиться повна довідка про несудимість на всі прізвища, які ви носили.

Ми готуємо такі пакети з 2014 року — понад 70 родин із Житомирщини та інших областей. Надішліть фото того, що є в родинному архіві, у Telegram — скажемо, чи достатньо цього для доведення походження і чого ще бракує.

Питання